Відповідь юриста:
У відповідності до ч. 4 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 10 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Але, разом з тим, ч. 1 ст. 116 ЖК України передбачена можливість виселення наймача, членів його сім'ї або інших особи, які проживають разом з ним, якщо вони систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

У відповідності до ч. 2 ст. 14 ЖК України виконавчі комітети обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад народних депутатів вирішують й інші питання в галузі використання і забезпечення схоронності житлового фонду, віднесені до їх відання.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 15 ЖК України виконавчі комітети районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів у межах і в порядку, встановлених
законодавством на території району, міста, району
в місті здійснюють державний контроль за використанням і
схоронністю житлового фонду.

Таким чином, перш за все, радимо Вам звернутися зі скаргою до відповідної житлово-експлуатаційної організації (ЖЕО) у Вашому місті. Якщо таких скарг від Вас та інших співмешканців набереться декілька, можливо, буде порушено питання про виселення Вашої сусідки.

Відповідь юриста:
Здравствуйте, Елена!

Специалисты юридической компании «Инком ЮРЭК» предоставляют правовую оценку договоров, регулирующих правоотношения во многих сферах, в т.ч. договоров кредитования.

В данном случае стоимость услуг будет составлять 200 гривен. Вы можете обратиться к нашим юристам по телефонам, указанным на сайте.

Відповідь юриста:
У відповідності до ч. 1 ст. 26 КЗпП України при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.

У ч. 1 ст. 27 КЗпП України вказано, що строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, - шести місяців.

Також нагадуємо, що у відповідності до ч. 1 ст. 28 КЗпП України коли строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що витримав випробування, і наступне розірвання трудового договору допускається лише на загальних підставах.

Нагадуємо, що згідно ст. 48 все того ж кодексу, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п’ять днів.

Таким чином, для того, щоб виключити недобросовісність роботодавця при укладенні трудового договору із умовою про строк випробування, необхідно вимагати внесення запису прийняття на роботу до трудової книжки та видання наказу про прийняття на роботу із зазначенням строку випробування.

Відповідь юриста:
Добрий день!

У відповідності до ч. 3 ст. 16 ЗУ від 24.06.2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, за винятком часу перерв на проведення ремонтних і профілактичних робіт виконавцем/виробником за графіком, погодженим з виконавчими органами місцевих рад або місцевими державними адміністраціями.

Таким чином, якщо перебої у постачанні води не є наслідком проведення ремонтних або профілактичних робіт, то Ви маєте право звернутися з відповідною скаргою про усунення цих порушень.

У відповідності до ст. 18 ЗУ від 24.06.2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Представник виконавця повинен з'явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій.

Тому радимо Вам скласти акт-претензію та направити його до комунального підприємства, що надає послуги із водопостачання, та до житлово-експлуатаційної організації, що обслуговує Ваш будинок. У разі її незадоволення, можете звернутися зі скаргою до суду або прокуратури.

Відповідь юриста:
Добрый день, Галина!

В соответствии со ст. 95 Кодекса законов о труде Украины минимальная заработная плата – это законодательно установленный размер заработной платы за простой, неквалифицированный труд, ниже которого не может проводиться оплата за выполненную работником месячную, а также почасовую норму труда (объем работ).

На сегодняшний день минимальная заработная плата установлена в размере 941 гривна, на основании ст. 22 Закона Украины от 23.12.2010 г. № 2857-VI «О государственном бюджете Украины на 2011 год». С 01.04.2011 г. она устанавливается в размере 960 гривен.
Минимальная заработная плата является государственной социальной гарантией,
обязательной на всей территории Украины для предприятий, учреждений,
организаций всех форм собственности и хозяйствования, и физических лиц. Поэтому, естественно, не является законным начисление Вам заработной платы в размере 800-900 гривен при полном рабочем дне.

Начисление заработной платы в таком размере было бы возможным в случае работы неполный рабочий день или по совместительству. За восстановлением нарушенных прав советуем Вам обратиться в органы, уполномоченные решать трудовые споры (суд), а также в прокуратуру для проверки правомерности начисления заработной платы в таком размере.

Відповідь юриста:
Здравствуйте, Дмитрий!

Прежде всего, для определения сроков проведения ремонтных работ советуем Вам подробно ознакомиться с гарантийными обязательствами продавца товара, указанными в гарантийном соглашении (талоне).

В том случае, если в нем не указано ничего определенного, обязательства продавца по удовлетворению требований покупателя о замене товара или устранении его недостатков, регулируются положениями Гражданского кодекса Украины. В частности, в ч. 3 ст. 709 данного кодекса сказано, что требование покупателя о безвозмездном устранении недостатков товара подлежит удовлетворению продавцом или изготовителем в течение
четырнадцати дней или по договоренности сторон, в другой срок. По
требованию покупателя на время ремонта ему должен быть предоставлен в пользование
аналогичный товар не зависимо от модели, с доставкой.

Также, помните о своем праве на получение неустойки за каждый день просрочки продавцом или изготовителем устранения недостатков товара и невыполнение требования о предоставлении в пользование аналогичного товара на время устранения недостатков
в размере одного процента стоимости товара, закрепленном в ч. 5 вышеуказанной статьи.

По Вашему вопросу будет полезна также информация, указанная в ч. 4 ст. 709 ГК Украины, а именно: в случае устранения недостатков товара путем замены комплектующего изделия или составной части товара, на которые установлены гарантийные сроки, гарантийный срок на новое комплектующее изделие или составную часть исчисляется со дня выдачи покупателю товара после устранения недостатков.

Відповідь юриста:
Добрый день, Галина!

В соответствии со ст. 1 Закона Украины от 03.07.1996 г. № 270/96 «О рекламе» наружная реклама - реклама, размещаемая на специальных временных и стационарных конструкциях, расположенных на открытой местности, а также на внешних поверхностях домов, сооружений, на элементах уличного оборудования, над проезжей частью улиц и
дорог.

В ч. 1 ст. 16 вышеуказанного Закона сказано, что размещение наружной рекламы в населенных пунктах осуществляется на основании разрешений, предоставляемых исполнительными органами сельских, поселковых, городских советов, и в порядке,
установленном этими органами на основании типовых правил,
утвержденных Кабинетом Министров Украины. При выдаче разрешений на
размещение наружной рекламы вмешательство в форму и содержание
наружной рекламы запрещается.

В соответствии с ч. 7 ст. 8 вышеуказанного Закона размещение информации о производителе товара и/или товар в местах, где этот товар реализуется или предоставляется потребителю, в том числе на элементах оборудования и/или оформления мест торговли, а также непосредственно на самом товаре и/или его упаковке, не
считается рекламой.

На основании приведенной выше информации логичен вывод об отсутствии необходимости узаконивания вывески в Вашем случае, так как она не признается рекламой в соответствии с Законом Украины от 03.07.1996 г. № 270/96 «О рекламе».

Відповідь юриста:
Добрый день, Александр!

Предлагаем отправить на указанный на сайте адрес электронной почты Ваш телефонный номер, по которому мы можем связаться. Также, в ходе дальнейшей переписки посредством электронной почты, мы более подробно выясним объем работ, который необходимо провести, после чего сможем оговорить условия такого сотрудничества.