.

Головна Статті ЛІКВІДАЦІЯ ЗА 1 ДЕНЬ або безкоштовний сир тільки в мишоловці!

Статті

18.08.2014

ЛІКВІДАЦІЯ ЗА 1 ДЕНЬ або безкоштовний сир тільки в мишоловці!

Минуло більше місяця з моменту набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців за заявницьким принципом» від 13.05.2014 р. № 1258-VII (далі – «Закон»).

Завдяки ньому ліквідація за 1 день стала не тільки маркетинговим ходом юридичних компаній, але і, начебто, формалізованою з точки зору чинного законодавства процедурою. Нагадаємо, даний Закон набрав чинності «07» липня 2014 року.

Прийняття даного Закону практично викликало революцію в сфері припинення підприємницької діяльності. Почувши про те, що на даний момент підприємцю достатньо подати реєстратору реєстраційну картку про припинення підприємницької діяльності за власним рішенням і протягом одного робочого дня до Єдиного державного реєстру вноситься запис про припинення (ліквідація за 1 день), натовп підприємців вишикувався в чергу до реєстратора. Нечувана вдача – контролюючі органи жодним чином не можуть перешкодити проведенню реєстрації припинення підприємницької діяльності. Здавалося б, жодних тобі заперечень, перевірок, актів, повідомлень-рішень податківців.

Мабуть, таких черг реєстраційна служба не бачила з моменту приведення суб’єктами господарювання кодів видів економічної діяльності відповідно до нового класифікатора ДК 009:2010 в 2012 році. Підприємців охопила суцільна ейфорія від, як їм здалося, «індульгенцій», щедро дарованих державою. Вчорашні підприємці виходили від реєстратора, сяючи від щастя, що їм вдалося так легко покінчити зі своїм «підприємницьким минулим». Багато хто дійсно вірив, що несплата або несвоєчасна сплата податків і зборів, єдиного соціального внеску, неподання звітів, заниження податкових зобов’язань, несплата страхових внесків до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування – це всього лише темне минуле, про яке ніхто ніколи не дізнається і не згадає.

Більш того, ті підприємці, які колись подавали заяву про припинення підприємницької діяльності і не «доліквідувалися», а після набрання чинності Законом не виявили бажання особисто з’явитися до реєстратора і подати реєстраційну форму, все одно отримали повідомлення про припинення підприємницької діяльності та про них з’явився відповідний запис в Єдиному державному реєстрі. Цей запис був внесений державним реєстратором самостійно на виконання п. 2 Прикінцевих положень Закону.

Невже дійсно наша держава стала настільки всепрощаючою і підприємці після ліквідації можуть сподіватися на безкарність?

Не дарма парламентарії в пояснювальній записці до даного Закону обґрунтували можливість припинення підприємницької діяльності фізичних осіб за 1 день тим, що фізична особа, на відміну від юридичної, нікуди не зникає, а продовжує існувати, і, в разі необхідності, всі «претензії» контролюючі органи зможуть пред’явити їй в майбутньому.

Спробуємо розібратися, які контролюючі органи та протягом якого періоду мають право пред’явити свої «претензії» колишньому підприємцю. Якщо згадати недавнє минуле, то після подання державному реєстратору заяви про припинення підприємницької діяльності, до моменту внесення запису до єдиного реєстру про припинення, підприємцю належало пройти перевірки якнайменше наступних контролюючих органів: органів доходів і зборів – в частині сплати податків і зборів, а також єдиного соціального внеску, Пенсійного фонду та фондів соціального страхування – в частині сплати загальнообов’язкових страхових внесків, належного оформлення трудових відносин з найманими співробітниками, а також подачі необхідної звітності.

Врешті решт, ті, хто пройшли ці «випробування» перевірками, стоїчно їх витримали, отримували три «багатостраждальні» довідки: дві з податкової – за формою 20-ОПП (про відсутність заборгованості по сплаті податків і зборів та зняття з обліку) і за формою 3-ЄСВ (про відсутність заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування), а також третю довідку – з Пенсійного фонду (про відсутність заборгованості з оплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових коштів до ПФУ). Ці три довідки були тим, що гріло душу підприємців, коли вони йшли «ліквідуватися» до реєстратора. Тільки після їх подачі та підтвердження, таким чином, проведення взаєморозрахунків з державою підприємець вважався «ліквідованим».

Отже, що тепер слід очікувати від органів, які раніше зобов’язані були провести перевірку. Почнемо з фіскалів – органів доходів і зборів (податкової інспекції). Чинним законодавством не передбачений період діяльності, який може перевірятися. Однак, в п. 44.3 Податкового кодексу України (далі – «ПКУ») зазначено, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів (три роки) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності.

Визначимося зі строками давності, тобто строками, протягом яких органи доходів і зборів мають право звернутися до платника податків з вимогою про погашення заборгованості або виконанням інших зобов’язань, а також застосувати штрафні санкції. Відповідно до п. 114.1 ПКУ граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов’язань, які визначені ст. 102 ПКУ.

Звернувшись до п. 102.1 ПКУ, знаходимо, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та / або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання, а спір стосовно такої декларації та / або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Раніше, саме розраховуючи на вказані норми ПКУ, «нечисті» підприємці намагалися на три роки (згадувані в ПКУ як 1095 днів) «залягти на дно», не вести ніякої підприємницької діяльності і тільки після закінчення даного періоду починали процедуру ліквідації. Таким чином, всі свої «огріхи» підприємці виводили за межі періоду, що перевіряється.

Багато підприємців можуть дійти висновку, що їм варто турбуватися про можливе настання раптової податкової перевірки тільки протягом найближчих трьох років. Однак, не все так просто. Ще раз повернемося до п. 102.1 ПКУ та звернемо увагу на посилання на п. 102.2 ПКУ. Так, відповідно до п. 102.2 ПКУ грошове зобов’язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абз. 1 п. 102.1 ПКУ у двох випадках: якщо податкова декларація за період, протягом якого виникло податкове зобов’язання, не була подана; якщо посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов’язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття за нереабілітуючими підставами, що набрало законної сили. Тобто, якщо за час ведення підприємницької діяльності є епізоди неподання податкової декларації, то строки давності по нарахуванню податкових зобов’язань, а також стягненню штрафних санкцій не застосовуються.

Таким чином, усім підприємцям необхідно згадати, чи всі податкові декларації ними були подані. У разі позитивної відповіді, можна починати трирічний відлік. В іншому випадку перевірка податкової може «віднайти» колишніх підприємців протягом всього їхнього вже «непідприємницького» життя.

Наступним контролюючим органом, який проводить перевірку, був Пенсійний фонд. І ось тут всі підприємці повинні звернути увагу на той факт, що відповідно до ч. 16 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі – «Закон про ЄСВ») термін давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки єдиного соціального внеску, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Аналогічна норма міститься в ч. 15 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (далі – «Закон № 1058-IV»), відповідно до якої термін давності щодо стягнення недоїмки по сплаті внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, пені та штрафів не застосовується.

Таким чином, як би це не страхітливо звучало, але перевірити правильність сплати єдиного соціального внеску, а також страхових внесків на загальнообов’язкове державне страхування, контролюючі органи зможуть протягом необмеженого часу з моменту «ліквідації» підприємця (наприклад, через 20 - 30 років). При цьому весь цей час на існуючу недоїмку нараховуватиметься пеня та інші штрафні санкції, які за роки (або навіть десятиріччя) можуть скласти астрономічну суму, а такий колишній підприємець раптово дізнається, що його квартира знаходиться під забороною відчуження, оскільки він має величезні борги перед державою. Або, і це ще набагато простіше, вже через досить короткий проміжок часу людину можуть зупинити на дорозі співробітники ДАІ і відбуксирувати автомобіль на штраф-площадку, оскільки останній знаходився в розшуку через наявну заборгованість з ЄСВ.

Як вже описувалося вище, за результатами перевірки та проведення взаєморозрахунків, контролюючі органи видавали довідки. Ці довідки були підтвердженням того, що заборгованостей перед бюджетом і фондами у підприємця немає. До набрання чинності новим Законом без цих довідок внести запис про припинення підприємницької діяльності можливості не було.

На даний момент свідомі підприємці, пильність яких не вдалося приспати, як і раніше ініціюють проведення перевірок, але вже не в процесі ліквідації, а після ліквідації. Як показав минулий місяць, поки що контролюючі органи не відмовляються проводити перевірки за заявами фізичних осіб. Але за результатами перевірок отримати довідки, про які йшла мова вище, стає практично нездійсненною місією. На прохання платників податків надати довідки про відсутність заборгованості та зняття з обліку, «податківці» і «пенсійники» в один голос стверджують, що їх скасували і видавати їх у них більше немає можливості.

У підсумку складається наступна ситуація – «ліквідований» підприємець, вже в якості фізичної особи, ініціює проведення перевірок, проходить їх, в разі виявлення будь-яких порушень або заборгованостей, погашає їх, сплачує нараховані штрафи і... нічого, що б підтверджувало відсутність заборгованості і зняття з обліку, на руки не отримує. Тобто надалі при зверненні до такого платника податків контролюючих органів, надати їм щось на своє виправдання можливості не буде.

Але чи дійсно такі довідки були скасовані? Звернімося до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. № 1588 (далі – «Порядок»). Так от, в п. 11.22 чинного Порядку зазначено, що довідка за формою № 22-ОПП є єдиним документом, що підтверджує відсутність заборгованості по податках, зборах у випадках припинення юридичних осіб та припинення підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців.

Що стосується перевірок правильності нарахування та сплати єдиного соціального внеску, то в п. 3 розділу 4 Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 09.09.2013 р. № 458, зазначено, що на підставі акта перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску платник здійснює остаточні розрахунки. Після проведення позапланової документальної перевірки платника єдиного внеску та здійснення ним розрахунків орган доходів і зборів складає довідку про відсутність заборгованості по сплаті єдиного внеску за формою № 3-ЄСВ.

Ось такі невідповідності між твердженнями контролюючих органів і «Буквою Закону» виявляються при зверненні до першоджерел.

При цьому інспектори податкової інспекції начебто і намагаються піти назустріч фізичним особам, які пройшли перевірку, і після наполегливих прохань і навіть вимог надати довідки про відсутність заборгованості, пропонують видати альтернативні документи – акт про проведення взаєморозрахунків, довідку про зняття з обліку, акт звірки. Тобто пропонують видати все, що завгодно, крім довідок за формами, встановленими чинним законодавством.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 15 Закону № 1058-IV зняття з обліку страхувальника здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, страхувальників – фізичних осіб - підприємців – на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок страхувальника та проведення остаточного розрахунку.

Невже інспектори податкової інспекції не знають про те, що дані довідки не скасовані і продовжують існувати? Що ж тоді скасував новий Закон?

Зміни, внесені Законом, який набрав чинності, в дійсності скасовують лише необхідність подання зазначених довідок державному реєстратору для внесення запису про припинення підприємницької діяльності, але жодним чином не скасовують самі довідки за формами 22-ОПП, 3-ЄСВ, і довідку про відсутність заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових коштів до ПФУ і фондів соціального страхування, а також жодним чином не відміняє необхідність проходження перевірок контролюючими органами та проведення остаточних взаєморозрахунків.

Таким чином, довідки про відсутність заборгованості продовжують існувати і за чинним законодавством їх повинні беззаперечно видавати.

Враховуючи вищевикладене, звернення до діючого законодавства руйнує міфи про те, що ліквідація за 1 день можлива. Сподіваємось, після прочитання цієї статті ілюзії багатьох підприємців будуть розвіяні.

Не можна виключати варіант, що надалі будуть внесені зміни в законодавство і процес припинення підприємницької діяльності фізичних осіб буде детально врегульовано, а існуючі правові колізії будуть усунені. Але вже зараз можна з упевненістю стверджувати, що, незважаючи на всі уявні спрощення, держава ніколи не розлучиться з грошовими коштами, які їй по праву належать. Ліквідація за 1 день, яка начебто надає індульгенції підприємцям і дозволяє списати всі заборгованості – це всього лише чергова приманка для підприємців, спрямована, скоріше як раз, навпаки, на прискорення процесу стягнення заборгованості з тисяч фізичних осіб, які поспішно «ліквідувалися». Існують серйозні підстави припускати, в тому числі підтверджені відомостями з джерел в контролюючих органах, що ось таке спрощення процедури ліквідації, спрямоване на швидке наповнення бюджету та зменшення його дефіциту.

Оскільки з моменту набрання чинності Законом пройшло ще не достатньо часу, виробити єдино правильну, універсальну лінію поведінки підприємців, які бажають припинити свою підприємницьку діяльність, поки не вдалося.

Юридична компанія «Інком ЮРЕК» наполегливо рекомендує осмислено і ґрунтовно підходити до прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності і до юридичного супроводження даного процесу. Не варто покладатися на гучні гасла та обіцянки, пам’ятайте – безкоштовний сир буває тільки в мишоловці!


 

 

Юридичні послуги Харків

Юридические консультации в Харькове "Інком ЮРЕК". Всі права захищені ©2014.