.

Головна Статті Зміни в Податковому кодексі

Статті

26.10.2011

Зміни в Податковому кодексі щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Зміни у спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності

21 жовтня 2011 року 264 голосами Верховна Рада України прийняла в другому читанні та в цілому Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності)» № 8521.. У разі підписання Закону Президентом, він набуде чинності з 01 січня 2012 року.

Українські підприємці довго чекали прийняття цього Закону, оскільки з введенням в кінці 2010 року Податкового кодексу постійно перебували в «підвішеному» стані – було очевидним, що Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» буде скасовано. Податковий кодекс, у свою чергу, положень щодо спрощеної системи оподаткування не містив. Більше того, неодноразово робилися спроби скоротити перелік видів діяльності, здійснювати які можна перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, спроби підвищити ставки єдиного податку. Істотним ударом по малому (і не тільки) підприємництву стала також заборона юридичним особам відносити на валові витрати вартість придбаних у суб'єктів малого підприємництва товарів (робіт, послуг). Тобто, врегулювання на законодавчому рівні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності повинно, вбачається, стати позитивним фактором на шляху встановлення конструктивного діалогу між владою і малим бізнесом та позитивно позначитися, як на прибутку підприємців, так і на наповненні державного бюджету, за рахунок виходу бізнесу з тіні. Чи так це і наскільки спростить життя бізнесменам вищевказаний Закон, розглянемо в даній статті.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності)» № 8521 розділ XIV головного фіскального документа країни доповнюється главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» . Відповідно до п. 291.1 ст. 291 Кодексу платниками єдиного податку можуть бути чотири групи суб'єктів:

1 група. Фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торгових місць на ринках та/або здійснюють господарську діяльність з надання побутових послуг населенню. Обсяг доходу таких підприємців протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, не повинен перевищувати 150 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (~ 150 000 гривень). Варто відзначити, що ставки єдиного податку для цієї групи платників, встановлюються щороку сільськими, селищними та міськими радами залежно від виду господарської діяльності у розрахунку на календарний місяць у межах від 1% до 10% розміру мінімальної заробітної плати (~ 10-100 гривень).

2 група. Фізичні особи - підприємці, що здійснюють діяльність з виробництва та продажу товарів, господарську діяльність з надання послуг, в т.ч. побутових, платникам податків, які застосовують спрощену систему оподаткування, та/або населенню (за винятком посередницьких послуг щодо купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна, надання послуг у сфері страхування), діяльність у сфері ресторанного господарства. Необхідними умовами перебування у цій групі є наступні: кількість осіб, які одночасно перебувають у трудових відносинах з такими платниками, не повинно перевищувати 10 осіб; річний обсяг доходу не повинен перевищувати 1000 розмірів мінімальної заробітної плати (~ 1 000 000 гривень). Ставки єдиного податку для цієї групи платників встановлюються щороку сільськими, селищними та міськими радами залежно від виду господарської діяльності у розрахунку на календарний місяць, у межах від 2% до 20% розміру мінімальної заробітної плати (~ 20-200 гривень). Зверніть увагу: дана група підприємців має право працювати з населенням та іншими платниками єдиного податку. Працювати з платниками податку на прибуток зможуть підприємці 2 групи, які займаються виробництвом товарів, торгівлею та ресторанним бізнесом (тобто не можуть працювати із загальною системою оподаткування підприємці 2 групи, які здійснюють діяльність із надання послуг).

3 група. Фізичні особи - підприємці, які відповідають сукупності таких критеріїв: кількість осіб, які одночасно перебувають у трудових відносинах з такими платниками, складає 10 осіб; річний обсяг доходу не перевищує 3000 розмірів мінімальної заробітної плати (~ 3 000 000 гривень). Для даної групи платників податку ставки встановлюються в розмірі 3% від бази оподаткування у разі сплати податку на додану вартість та 5% - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку. Підприємці даної групи мають право здійснювати всі, не заборонені законодавством види діяльності, і працювати з контрагентами будь-якої системи оподаткування.

4 група. Юридичні особи будь-якої організаційно-правової форми, що відповідають сукупності таких критеріїв: середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб; річний обсяг доходу не перевищує 5000 розмірів мінімальної заробітної плати (~ 5 000 000 гривень). Для даної групи платників податку ставки встановлюються в розмірі 3% бази оподаткування у разі сплати податку на додану вартість та 5% - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку. Тобто, ставки податку для 3 та 4 груп платників ідентичні.

Для 1 і 2 груп уточнюється перелік послуг, що є побутовими, а саме: виготовлення взуття по індивідуальних замовленнях, послуги з ремонту взуття, виготовлення виробів зі шкіри за індивідуальними замовленнями, виготовлення виробів з хутра за індивідуальними замовленнями виготовлення спiднього одягу за індивідуальними замовленнями, виготовлення швейних виробів за індивідуальними замовленнями, виготовлення текстильних виробів і текстильної галантереї за індивідуальним замовленням, виготовлення головних уборів за індивідуальним замовленням, додаткові послуги з виготовлення виробів за індивідуальними замовленнями, послуги з ремонту одягу та побутових текстильних виробів, послуги з ремонту та реставрації килимів і килимових виробів, виготовлення та в'язання трикотажних виробів за індивідуальними замовленнями, послуги з ремонту трикотажних виробів, виготовлення килимів та килимових виробів за індивідуальними замовленнями, виготовлення шкіряних галантерейних та дорожніх виробів за індивідуальними замовленнями, послуги з ремонту шкірних галантерейних та дорожніх виробів, виготовлення меблів на індивідуальне замовлення, виготовлення теслярських та столярних виробів за індивідуальними замовленнями, технічне обслуговування та ремонт автомобілів, мотоциклів, моторолерів і мопедів за індивідуальним замовленням, послуги з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо-і відеоапаратури, послуги з ремонту електропобутової техніки та інших побутових приладів, послуги з ремонту годинників, послуги з ремонту, реставрації та відновленню меблів, послуги з ремонту велосипедів, послуги з технічного обслуговування і ремонту музичних інструментів, виготовлення металовиробів за індивідуальним замовленням, послуги з виконання фоторобіт, послуги з ремонту інших предметів особистого користування, домашнього вжитку та металовиробів, виготовлення ювелірних виробів за індивідуальними замовленнями, послуги з ремонту ювелірних виробів, прокат речей особистого користування та побутових товарів, послуги з оброблення плівок, послуги з прання, оброблення білизни та інших текстильних виробів, послуги з чищення та фарбування текстильних, трикотажних і хутрових виробів, дублення шкір хутрових за індивідуальними замовленнях, послуги перукарень, ритуальні послуги, послуги, пов'язані з сільським та лісовим господарством, послуги домашньої прислуги, послуги, пов'язані з очищенням та прибиранням приміщень за індивідуальними замовленнями.

Суб'єкти підприємницької діяльності - платники єдиного податку не можуть здійснювати такі види діяльності: організація та проведення азартних ігор; обмін іноземної валюти; будь-які види діяльності з підакцизними товарами (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів у ємностях до 20 літрів і роздрібного продажу пива і столових вин ФОП), операції з дорогоцінними металами та камінням; видобуток і реалізація корисних копалин; фінансове посередництво; діяльність з управління підприємствами; пошта, зв'язок; продаж предметів мистецтва, антикваріату; організація торгів предметами колекціонування, мистецтва, антикваріату; організація гастрольних заходів.

Наступні види діяльності не можуть здійснювати виключно фізичні особи - підприємці (юридичні особи можуть): аудит; здача в оренду земельних ділянок, площа яких перевищує 0,2 га; здача в оренду житлових приміщень, площа яких перевищує 100 кв. м, нежилих приміщень - 300 кв. м.; технічні випробування та дослідження.

Слід зазначити, що не можуть перебувати на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності такі суб'єкти підприємницької діяльності: суб'єкти, що мають податковий борг; нерезиденти; реєстратори цінних паперів; фінансові установи; юридичні особи, у статутному капіталі яких сукупність часток юридичних осіб - платників податків на загальній системі перевищує 25%; територіально-відокремлені підрозділи юридичної особи - платника податків на загальній системі.

Заслуговують окремої уваги є санкції за перевищення доходу, що дозволяє відноситься до тієї чи іншої групи. Для 1 і 2 груп сума перевищення доходу обкладається податком за ставкою 15% (зверніть увагу - це ставка саме єдиного податку, а не ПДФО), а платник буде зобов'язаний перейти до 2 або 3 групи (залежно від розміру перевищення). Перехід здійснюється з 1 числа першого місяця наступного кварталу за заявою, що подається до 20 числа поточного місяця. Якщо заяву про перехід не подано, з цієї ж дати спрощенець буде зобов'язаний перейти на сплату ПДФО.

Для 3 і 4 груп схема подібна - сплата єдиного податку за ставкою 15% (для 3 групи) або подвійної ставки єдиного податку (для 4 групи) і перехід з наступного кварталу на загальну систему оподаткування.

Доходи, отримані від операцій, виключених зі спрощеної системи, а також розрахунки, здійснені у відмінній від грошової форми, обкладаються єдиним податком за ставкою 15% - для фізичних осіб - підприємців, і за подвійною ставкою - для юридичних осіб. Для платників - фізичних осіб 1 та 2 груп 15% ставка застосовується у разі отримання доходу від діяльності, не зазначеної у свідоцтві платника єдиного податку. Однак, в такому випадку немає необхідності міняти групу чи переходити на загальну систему оподаткування.

Важливим і позитивним моментом, як для спрощенців, так і для юридичних осіб, які використовують загальну систему оподаткування, обліку та звітності, стало виключення з Податкового кодексу п.п. 139.1.12, яким вводилася заборона на віднесення на валові витрати вартості товарів, робіт/послуг, придбаних у «спрощенців», платниками податку на прибуток. Введення даної заборони на початку 2011 року серйозно пошарпало нерви спрощенцям, оскільки великі підприємства просто відмовлялися від послуг таких контрагентів. Разом з тим, тепер платники податку на прибуток на загальних підставах разом з декларацією на прибуток зобов'язані будуть подавати так званий «Перелік доходів і витрат в розрізі контрагентів - платників єдиного податку».

У відповідності з Податковим кодексом звітним періодом для 1 групи є календарний місяць, для 2-4 груп - квартал.

Вважаємо за необхідне відзначити перенесення без змін до Податкового кодексу з Указу Президента України № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» норми про звільнення платників єдиного податку від сплати земельного податку за земельні ділянки, які використовуються в господарській діяльності такого платника, а також звільнення від сплати збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

Без змін відповідно до Податкового кодексу визначається дохід від продажу основних засобів (фондів), а саме, як різниця між балансовою вартістю таких засобів та вартістю їх реалізації. Що ж стосується поворотної фінансової допомоги, то в разі її неповернення платником єдиного податку протягом 12 календарних місяців, вона включається до складу доходів. Внески засновників до статутного капіталу юридичних осіб - платників єдиного податку не вважаються доходом.

Підсумовуючи все вищенаведене, можна зробити висновок, що прийняття даного Закону повинне стабілізувати малий бізнес, позитивність багатьох норм, що містяться в ньому, очевидна. Тим не менше, спрощена система в даній редакції виглядає не такою вже й простою: впровадження різних груп підприємців, плаваючі ставки єдиного податку, введення численних умов щодо видів діяльності, які може здійснювати та чи інша група платників податків, а також різні санкції за порушення правил використання спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності - все це далеко не відразу почне працювати, як годинник, і доставить чимало клопоту підприємцям. Однак, слід зазначити, що багато залежить від того, наскільки чітко будуть виконуватися всі положення кодексу на практиці і як швидко органи державної влади та місцевого самоврядування приведуть свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Адвокатские услуги, профессиональные услуги адвоката - это ключ к успешному ведению дел.

 

 

Юридичні послуги Харків

Юридические консультации в Харькове "Інком ЮРЕК". Всі права захищені ©2014.