.

Головна Статті Відмова у прийнятті податкової звітності...

Статті

04.11.2010

Відмова у прийнятті податкової звітності. Правовий аналіз листа ДПАУ № 10317/6/12-0216 від 6 жовтня 2010 року

Сьогодні досить складно знайти бухгалтера, у якого хоча б раз не виникало проблем із здаванням до податкової інспекції звітності, коли співробітник останньої відмовляє в її прийнятті без надання належного обґрунтування. На жаль, такі випадки мають місце бути і їх кількість постійно зростає, а останнім часом особливого поширення набувають відмови у прийнятті декларацій з ПДВ.

06 жовтня 2010 року в листі № 10317/6/12-0216 «Щодо випадків, коли ДПАУ не приймає декларації від платників податків» ДПАУ надала Довідник причин про невизнання податкової звітності як податкової, в якому містяться 13 підстав для неприйняття податкової звітності та додатково ще 5 підстав по звітності, сформованій в електронному вигляді та переданій засобами телекомунікаційного зв'язку.

Раніше, податкова адміністрація вже намагалася розширити перелік підстав для неприйняття податкової звітності платників податків в Методичних рекомендаціях щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених Наказом ДПАУ № 827 від 31.12.2008 року.

24 лютого 2010 року Мін'юст звертався до ДПАУ з листом № 1111-0-26-10-20 про скасування наказу № 827 від 31 грудня 2008 року, оскільки він розширює перелік підстав для невизнання податкової звітності, визначених Законом України № 2181-III від 21 грудня 2000 року «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» і, таким чином, відповідно до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою КМУ від 28 грудня 1992 року № 731, підлягає державній реєстрації в Міністерстві юстиції України, яка проведена не була. Таким чином, наказ № 827 від 31 грудня 2008 року не вступив в силу і не може бути застосований. Також, Мін'юст зазначив, що листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, вони мають роз'яснювальний, інформаційний характер і не встановлюють правових норм.

Відповідно до п.п. 4.1.2 ст. 4 Закону України № 2181-III від 21 грудня 2000 року «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. Таким чином, законодавець прямо вказує на 3 підстави для невизнання податкової декларації як податкової, а саме:

  • в ній не зазначено обов'язкових реквізитів
  • вона не підписана відповідними посадовими особами
  • не скріплена печаткою платника податків.

Відповідно до п.п. 4.1.2 вищевказаного закону прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу, а податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників. Таким чином, платнику податків не може бути відмовлено у прийнятті податкової декларації. Там же зазначено, що відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом .

Але, на жаль, вищезгадані аргументи не завжди діють на співробітників податкової інспекції, які всупереч приписам закону, відмовляють у прийнятті того чи іншого звіту.

У разі необґрунтованої відмови в прийомі звітності радимо, до закінчення граничного строку подання декларації, відправляти її поштою з описом вкладення та повідомленням про вручення, приклавши до неї заяву на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складену у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової ) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень, не застосовується. Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.

Юридическая помощь по правовым вопросам: юридические услуги Харьков, юридическая консультация адвоката.

Усі статті

 

 

Юридичні послуги Харків

Юридические консультации в Харькове "Інком ЮРЕК". Всі права захищені ©2014.