.

Головна Статті Спрощення реєстрації бізнесу чи додаткова можливість для рейдерства?

Статті

14.01.2016

Спрощення реєстрації бізнесу чи додаткова можливість для рейдерства?

За традицією, що склалася в нашій країні, початок кожного нового року відзначається набранням чинності низкою нормативно-правових актів, прийнятих наприкінці попереднього року та які вносять суттєві зміни до тієї чи іншої сфери діяльності. Якщо в минулому році країну «шокувала» податкова реформа, то цього року в центрі уваги реформа у сфері державної реєстрації бізнесу та громадських формувань.

Реєстрація по-новому або як тепер започаткувати власну справу українцям – тема, яка стала актуальною для всіх суб’єктів підприємницькою діяльності.

З «01» січня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень щодо державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» № 835-VIII від 26.11.2015 року (надалі – «Закон № 835-VIII»), яким викладено в новій редакції Закон України від «15» травня 2003 року № 755-ІV, що відтепер має назву «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (надалі – «Закон № 755-ІV»).

Наприкінці минулого року було багато розмов та повідомлень у засобах масової інформації з приводу затвердження даного Закону, проте багато уваги приділялося не надто важливим його положенням.

Першим нововведенням, добре освітленим минулого року, стало розширення переліку суб’єктів державної реєстрації. Так, якщо ще до початку 2016 року такими повноваженнями були наділені виключно державні реєстратори – державні службовці, майже єдиною функцією яких було здійснення реєстраційних дій, то тепер дії у сфері реєстрації передані більш широкому колу осіб, серед яких далеко не всі є державними службовцями, а деякі з них навіть є представниками приватної сфери.

Так, відтепердо суб'єктів державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, крім існуючих Міністерства юстиції України та його територіальних органів, додаються:

  • районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції;
  • виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;
  • нотаріуси;
  • акредитовані суб’єкти.

Порядок проходження ними акредитації та моніторингу відповідності вимогам акредитаціїще належить визначити Кабінету Міністрів України.

Міністерство юстиції України та його органи продовжать виконувати адміністративні завдання нормативно-методичного забезпечення, контролю, розгляду скарг і навчання фахівців у галузі реєстрації, технічного обслуговування Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (надалі –«Єдиний державний реєстр»).

Що стосується повноважень у сфері реєстрації, то за органами юстиції залишиться функція державної реєстрації політичних партій, професійних і творчих спілок, організацій роботодавців, відокремлених підрозділів іноземних організацій, третейських судів, громадських об'єднань та їх символіки.

Наступним нововведенням стало запровадження чергового порталу електронних сервісів, який сміливо можливо назвати «скарбницею» знань про суб’єктів господарської діяльності – юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Так, відтепер у кожного суб’єкта підприємницької діяльності на порталі електронних сервісів буде свій персональний кабінет, в якому буде міститися вся інформація про суб’єкта. Інформація на паперових носіях згідно даного Закону майже недоступна. Варто зазначити, що новостворені підприємства одразу відчують нововведення Закону, оскільки після подання документів суб’єкту державної реєстрації в них не залишиться жодного установчого документу, навіть другого екземпляру статуту (скасування статуту), існування якого відтепер більше не передбачено. На установчі документи юридичні особи зможуть дивитися виключно в персональному кабінеті.

Прикрою несподіванкою може виявитися, якщо одного разу при черговому входженні до персонального кабінету особа «не впізнає» свій статут, не знайде серед засновників (учасників) себе та встановить, що компанія належить вже зовсім іншим особам.

Незважаючи на те, що зміни набрали чинності менше місяця тому, такі випадки рейдерства вже були зафіксовані.

В обґрунтування таких «покращень» законодавці наголошують на максимальному сервісі для суб’єктів підприємницької діяльності, який, нібито, дає можливість акумулювати інформацію та всі документи на порталі електронних сервісів та, відповідно, отримувати таку інформацію в режимі онлайн, без необхідності звернення до суб’єктів державної реєстрації.Відправка документів, первинна реєстрація і проведення змін, замовлення та отримання відомостей відбуваються в режимі он-лайн з використанням електронної пошти. Реєстраційні справи та архіви набувають поряд з паперовими носіями електронного вигляду. Варто враховувати, що відтепер всі бажаючі матимуть змогу переглянути статутні документи юридичної особи, скориставшись порталом електронних сервісів. При цьому, напевно, ця новина є приємною не для всіх.

До речі, відтепер виписку можливо буде отримати виключно в електронному вигляді у персональному кабінеті. Так, Законом № 755-ІV визначено, що випискою називається документ в електронній формі. Виписка в паперовому вигляді стане раритетним документом, оскільки на даний момент вона видається лише внаслідок вчинення реєстраційної дії (внесення змін до відомостей, які містяться у виписці) або для проставлення апостилю. Однак, останній варіант можливо реалізувати, лише звернувшись до Міністерства юстиції України. В п. 12 ч. 2 ст. 5 Закону № 755-ІV зазначено, що надання виписок та інформаційних довідок у паперовій формі проставлення на них апостилю належить до повноважень Міністерства юстиції України. Відділи державної реєстрації з «01» січня 2016 року позбавлені права приймати запити і видавати виписки.

В самому Міністерстві внутрішній механізм на сьогоднішній день не розроблений, навіть відсутні казначейські рахунки для перерахування адміністративного збору. Що стосується виписок, які надаються внаслідок вчинення реєстраційних дій, то вони набули ще більш спрощеного вигляду. Хто пам’ятає, виписка як документ була покликана замінити свідоцтва про державну реєстрацію, які, на відміну від виписок, неможливо було отримати лише подавши запит. Банки, нотаріуси, не кажучи вже про контрагентів, тривалий час звикали до таких нововведень. Наступними кроками законодавців, викликаними економією бюджетних коштів, стали скасування бланку суворої звітності з серією та номером, а пізніше зникнення з виписок герба України. Так ось цього разу законодавці вирішили піти далі – виписки відтепер надаються без проставляння підпису та печатки реєстратора. Уявляємо, скільки зусиль доведеться докласти суб’єктам підприємницької діяльності, аби довести юридичну силу таких «папірців».

Оскільки з початку року законодавці спромоглись запровадити персональний кабінет лише на папері, то через відсутність програмного забезпечення останній і досі не функціонує. А суб’єкти підприємницької діяльності, особливо юридичні особи, зіштовхнулися з нездоланною проблемою – отриманням виписки в паперовому вигляді. В електронному кабінеті така послуга ще недоступна. Найбільш поширеною є ситуація, за якої виписка вимагається для участі у конкурсних торгах. Будь-які доводи стосовно того, що в паперовому вигляді даний документ більше не існує для організаторів торгів є марними. Таким чином, потенційні учасники змушені зазнавати збитків, відчуваючи на собі нововведені покращення.

Третім суттєвим нововведенням стало те, що нова редакція Закону № 755-ІV перебрала на себе частину норм Закону України «Про громадські об’єднання» від 22.03.2012 року № 4572-VІ і з «01» січня 2016 року поширює свою дію на первинну реєстрацію і внесення змін до громадських об’єднань. Більше того, нова редакція Закону № 755-ІV регулює відтепер реєстрацію постійно діючих третейських судів, політичних партій, відокремлених підрозділів іноземної неурядової організації, представництв, філій іноземної благодійної організації, а також державну реєстрацію символіки.

Четверта новела стосується порядку оформлення змін до відомостей про юридичну особу. Так, пункт 2 ч. 4 ст. 15 Закону № 755-ІV вказує на обов’язок оформлення всіх змін до відомостей про юридичну особу рішенням її уповноваженого органу управління. Винятки передбачені лише у трьох випадках зміни інформації:

  • про кінцевих бенефіціарних власників;
  • про місцезнаходження;
  • про здійснення зв’язку з юридичною особою.

Незважаючи на те, що у відповідності до нової редакції Закону № 755-ІV при первинній реєстрації юридичної особи рішення установчих зборів засновників не подається, на практиці державні реєстратори продовжують його вимагати.

Суттєвим є те, що внесення змін до статутних документів юридичної особи підлягає оформленню єдиним способом – викладенням статутного документа у новій редакції (п. 8 ч. 4 ст. 15 Закону № 755-ІV). При цьому, передбачається, що юридична особа має надати паперовий варіант чинної редакції статуту. Проте жодні відмітки на ньому проставлятися не будуть, оскільки, як вже зазначалося раніше, всі статутні документи будуть акумулюватися на порталі електронних сервісів. Чи матиме можливість юридична особа залишити собі паперовий варіант попередніх редакцій статуту, поки що залишається незрозумілим. Якщо ні, то перевіряти чинність статуту доведеться тільки через портал електронних сервісів.

П’ятим нововведенням варто відзначити запровадження такого поняття як зупинення розгляду документів. Вичерпний перелік підстав для зупинення розгляду поданих документів наведений у ст. 27 Закону № 755-ІV і складається з 7 пунктів. Державний реєстратор має право зупинити розгляд документів до 15 календарних днів. Цей час надається заявнику для виправлення помилок і подання документів, яких не вистачає.

Відмова у державній реєстрації документів продовжує існувати, як і раніше. Так, у ст. 28 Закону № 755-ІV встановлено 11 підстав для відмови у державній реєстрації для юридичної особи і 5 для фізичної особи - підприємця. Зокрема, загальними для обох осіб підставами є те, що документи подано особою, яка не має на це повноважень або не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку.

Шостою новелою у сфері державної реєстрації є прокламація принципу екстериторіальності. Реєстраційні дії проводитимуться суб’єктами державної реєстрації незалежно від місця реєстрації заявника на всій території України.

Сьомим нововведенням, яке дійсно має полегшити життя суб’єктів підприємницької діяльності, є скасування обов’язку щорічного подання підтвердження відомостей про юридичну особу (реєстраційної картки за формою № 6). Варто зауважити, що у податкових органів також скасовано повноваження присвоювати стан «відсутність юридичної особи за місцезнаходженням» та анулювати на цій підставі статус платника податку на додану вартість.

Менш суттєвим за значенням восьмим нововведенням є те, що до Єдиного державного реєстру будуть додані відомості про ліцензії і документи дозвільного характеру, які видані. Відомості про них включатимуться у виписки. При цьому, особам, які зіштовхувалися з ліцензуванням, відомо, що такі відомості були доступні і раніше на офіційних сайтах органів ліцензування.

В якості дев’ятого істотного нововведення, яке торкнеться фізичних осіб-підприємців та яке покликано сприяти їм у веденні господарської діяльності, є те, що відтепер за аналогією з юридичними особами до Єдиного державного реєстру можуть бути включені особи, які від імені фізичної особи-підприємця будуть здійснювати юридично значимі дії, подавати документи для реєстрації, підписувати договори, так звані підписанти підприємця.

Десятою новелою, яка по праву є неприємним «сюрпризом» для суб’єктів господарювання є значне збільшення розміру адміністративного збору, який справляється за вчинення майже всіх реєстраційних дій і надання відомостей. Так, відповідно до ст. 36 Закону № 755-IV адміністративний збір встановлено в таких розмірах, які округлюються до найближчих 10 гривень:

  • за державну реєстрацію зміни будь-яких відомостей про юридичну особу (крім зміни інформації про зв'язок) – 0,3 мінімальної заробітної плати (410 грн.);
  • за зміни прізвища, імені, по батькові або місця знаходження фізичної особи - підприємця – 0,1 мінімальної заробітної плати (140 грн.);
  • за виписку для проставлення апостилю або витяг в паперовій формі – 0,05 мінімальної заробітної плати (70 грн.);
  • за документи в паперовій формі, які містяться в реєстраційній справі – 0,07 мінімальної заробітної плати (100 грн.).

Як бачимо, послуги значно подорожчали. Варто відзначити, що при поданні і отриманні документів в електронному вигляді плата зменшується на чверть від зазначених сум і також підлягає округленню до найближчих 10 гривень:

  • зміни у даних юридичних осіб – 310 грн.;
  • зміни у даних фізичних осіб - підприємців – 100 грн.;
  • виписки і витяги – 50 грн.;
  • документи з реєстраційної справи – 70 грн.

Вартість виправлення технічної помилки, допущеної з вини заявника, складає 30% розміру збору за дії, під час вчинення яких така помилка була допущена. Помилка з вини суб’єкта реєстрації усувається безкоштовно за його ініціативи або після звернення заявника. Приватним нотаріусам і акредитованим суб'єктам в якості фінансування залишиться 60% адміністративного збору, який буде сплачено при вчиненні ними реєстраційних дій. 40%, які залишаться, спрямовуються для наповнення місцевих бюджетів за місцем надання послуг, а не до Державного бюджету України, як було в минулому році. Незважаючи на розподілення коштів, завдяки підвищенню ставок казна не спорожніє. Складається ситуація, за якої будь-які зміни, які раніше не вимагали сплати адміністративного збору, зокрема зміна директора, видів економічної діяльності, місцезнаходження (якщо при цьому не вносяться зміни до статуту) з «01» січня 2016 року тягнуть за собою сплату адміністративного збору ще й за такими підвищеними ставками. За таких умов не радує навіть те, що плата за публікацію змін відомостей про юридичну особу скасована.

Менш суттєвим, але передбачуваним кроком законодавця, стало скасування необхідності подання щорічної фінансової звітності у відділи реєстрації. Оскільки жодних штрафних санкцій за таке неподання передбаченоне було, то і раніше далеко не всі суб’єкти господарювання виконували ці приписи законодавства.

Спробою законодавця уникнути зловживання суб’єктами державної реєстрації наданими їм правами (особливо враховуючи те, що державними реєстраторами після здійснення акредитації стануть не тільки державні службовці, а й приватний сектор)є розроблення норм, що забороняють проводити реєстраційні дії стосовно себе, своїх родичів або юридичних осіб, засновником або учасником яких є така особа або з яким перебуває у трудових відносинах.

В котрий раз була змінена форма реєстраційних карток. До речі, останні зміни до них були внесені у листопаді минулого року. Проте, вже «06» січня 2016 року наказом Міністерства юстиції України № 15/5 затверджено нові форми заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Як бачимо, такі заяви вже не є реєстраційними картками і їх форми не містять нумерації, а лише назви заяв.

Практика, яка склалася з початку року свідчить про те, що суб’єкти державної реєстрації у різних областях України працюють по-різному. На початку року деякі реєстратори ще приймали щорічні підтвердження відомостей про юридичну особу, інші, навпаки, не вчиняли жодних реєстраційних дій до отримання чітких остаточних інструкцій.

Перехідний період для втілення змін і передачі повноважень «новоспеченим» суб’єктам державної реєстрації визначено до «30» квітня 2016 року.

Як бачимо, нововведення мають низку недоліків іпостаєпитання – а чи варто було ламати нинішню систему, яка нормально функціонувала, введення якої супроводжувалося великими труднощами і на налагодження якої пішло багато часу, сил і засобів. Крім того, нові положення суперечать також ознакам нотаріальної діяльності. Закон України «Про нотаріат» називає нотаріусом уповноважену державою фізичну особу, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності, а також здійснює функції державного реєстратора прав на нерухоме майно в порядку та випадках, встановлених Законом України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

У нинішній ситуації державні реєстратори мають статус державних службовців, які приймали присягу і за свою роботу отримують заробітну плату. Це, принаймні, передбачає їх самостійність у прийнятті рішень, керівництво в роботі вимогами нормативних актів і незацікавленість в результаті реєстрації. Оскільки дохід нотаріусів залежить від проведення реєстраційних дій, їм буде нелегко прийняти правове рішення в ситуації, коли документи містять недоліки або і зовсім є незаконними. Проте, навіть не беручи до уваги корупційну складову, більшість нотаріусів не володіють навіть наближено до рівня державних реєстраторів нормами низки правових актів у сфері реєстрації, господарського та корпоративного права.

Залишається тільки сподіватися, що блага мета децентралізації буде досягнута, і кошти будуть дійсно передані на місця, черги усунені, а корупція ліквідована. Але, на жаль, є побоювання, що, як уже заведено в нашій країні, замість чергового «покращення» і підвищення якості послуг, така реформа може стати всього лише палицею в колесі бізнесу і «скалкою» для пересічних громадян – тих, хто в скрутний час у пошуку роботи і заробітку взяв на себе тягар власної справи.

Усі статті

 

 

Юридичні послуги Харків

Юридические консультации в Харькове "Інком ЮРЕК". Всі права захищені ©2014.