.

Головна Статті Конституційна реформа та «монополія адвокатури»

Статті

15.11.2015

Конституційна реформа та «монополія адвокатури»

Навесні цього року в Україні розпочалася чергова конституційна реформа. Серйозність намірів щодо внесення змін до Основного Закону була підкріплена створенням указом Президента України від «03» березня 2015 року Конституційної комісії на чолі з Головою Верховної Ради України, якій і було доручено опрацьовувати реформаторські пропозиції.

Очікувані зміни торкнуться трьох фундаментальних питань:

  • децентралізації;
  • правосуддя та суміжних правових інститутів;
  • прав, свобод і обов’язків людини і громадянина.

Для реалізації вищевказаних завдань Конституційну комісію було розподілено на відповідні Робочі групи.Нещодавно комісія ухвалила проект змін до Конституції України, запропонований Робочою групою у питаннях правосуддя та суміжних правових інститутів.

«23»жовтня 2015 року проект змін до Основного Закону отримав схвалення Венеціанської комісії.

Серед низки нюансів та змін, що пропонуються, вважаємо за необхідне висвітлити два найбільш резонансні моменти: запровадження Вищої ради правосуддя та надання адвокатам «монополії» на представництвобудь-якої особи у суді.Також, варто зауважити, що чимало нарікань спричинило залишення чотирьох рівневої системи правосуддя. На думку фахівців, було б слушним скасувати вищі спеціалізовані суди, оскільки на практиці їх повноваження досить часто збігаються з повноваженнями судів попередніх інстанцій, а їх існування є передумовою для виникнення корупційної складової.

Вища рада правосуддя – новий орган суддівського самоврядування, покликаний замінити існуючу нині Вищу раду юстиції. При цьому, зміни торкнуться не лише назви, але й складу такого органу. Так, до Вищої ради правосуддя буде входити 21 член, а саме:Голова Верховного Суду України (за посадою), 10 членів обирає з’їзд суддів України з числа суддів або суддів у відставці, 2 – призначає Президент України, по 2 обирає Верховна Рада України, з’їзд адвокатів України, всеукраїнська конференція прокурорів, з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ з числа науковців у галузі права.

Кожен член Вищої ради правосуддя обирається або призначається строком на 4 роки та не може бути обраний або призначений на другий строк поспіль. Серед вимог до кандидатів ради зазначаються:несумісність посад, громадянство України, наявність вищої юридичної освіти, істотний стаж роботи в галузі права, а також інші вимоги, що встановлюватимуться законами України.

Крім того, Вища рада правосуддя тепер бере на себе й низку нових повноважень, таких як: звільнення судді з посади та ухвалення рішення про припинення повноважень судді, надання згоди на затримання судді чи утримання його під вартою, ухвалення рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення судочинства, вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та інше. Наразі деякі з цих повноважень належать Верховній Раді України.

За задумом, Вища рада правосуддя буде ключовим органом у процесі призначення суддів на посаду. Вона буде приймати рішення про внесення подання Президенту про призначення на посаду судді, а Президент не буде мати можливість відхилити його і буде змушений призначити того кандидата, якого запропонувала Вища рада правосуддя.

Також, цікавим моментом є те, що планується скасувати 5-річний випробувальний строк для суддів, які будуть призначатися одразу безстроково. Можливо, це пов’язано з підвищенням вікового цензу для суддів. Так, якщо зараз аби стати суддею необхідно досягти 25 років, то в майбутньому суддею не зможе бути особа молодша за 30 років. Крім того, для кандидатів у члени Конституційного Суду України, за оновленою Конституцією, стаж наукової діяльності у галузі права або професійний стаж роботи суддею або адвокатом має становити щонайменше 15 років, а не 10 як зараз.

Що ж стосується адвокатів, то майбутня ст. 131-2 Конституції України містить положення про те, що захист від обвинувачення та представництво у суді здійснюється виключно адвокатами. Законом можуть бути визначені інші види правничої допомоги, які надаються виключно адвокатом. Це і є так звана «монополія на представництво», адже, нагадаємо, що сьогодні майже будь-яка особа може здійснювати захист та представництво інтересів у суді.

З метою зменшення хвилі обурення, такі зміни не відбуватимуться одночасно у всіх судових інстанціях. Доступ до правосуддя буде поступово «відсікатися», починаючи з вищих інстанцій. Так, відповідно до Перехідних положень проекту змін, захист прав обвинуваченого та представництво виключно адвокатами здійснюється:

  • у Верховному Суді України та судах касаційної інстанції – з «01» січня 2017 року;
  • у судах апеляційної інстанції – з «01» січня 2018 року;
  • у судах першої інстанції – з «01» січня 2019 року.

Діючий Закон України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлює, що адвокатом може бути особа з вищою юридичною освітою, яка має стаж роботи в галузі права не менше двох років. При цьому, необхідно скласти кваліфікаційний іспит, пройти стажування та отримати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Звільнення від стажування передбачене лише для осіб, які пропрацювали не менше року (протягом останніх двох років) помічником адвоката.

Таким чином, якщо зміни до Конституції України будуть прийняті, то всі нині працюючі юристи, які практикують у судовій сфері, щоб мати можливість продовжувати свою практику, будуть зобов’язані проходити стажування у адвокатів та складати кваліфікаційний іспит.При цьому, звісно, таке стажування, яке триває півроку, не є безкоштовним. Тобто, досвідчені юристи, які на даний момент мають стабільний прибуток та напрацьовану клієнтську базу, мають відмовитися від надання правових послуг мінімум на шість місяців, призупинивши при цьому супровід усіх поточних клієнтів.Останні ж, в свою чергу, аби скористатися правом на судовий захист, замість перевіреного роками юриста будуть змушені шукати новий «адвокатський аналог».

При цьому, стаття 59 Основного Закону стверджує, що кожен є вільним для вибору захисника своїх прав. Постає питання – яким чином це пов’язується з монополією адвокатури? Невже свобода вибору має місце лише серед адвокатів? Та й в чому тоді полягає така «квазісвобода»?

Прихильники реформи стверджують, що представництво в суді виключно особами, які мають адвокатське свідоцтво, підвищить професійний рівень представників та зробить захист більш кваліфікованим. Та чи дійсно це так? В чому різниця між юристами та адвокатами? Адже обидві категорії представників мають вищу юридичну освіту. По суті, адвокати – це ті самі юристи, які склали кваліфікаційний іспит та отримали свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю. При цьому, як вже зазначалося, отримання свідоцтва не є безкоштовною процедурою, більше того, омріяне свідоцтво коштує дорого. Як свідчить практика, перехід від касти юристів до касти адвокатів завжди супроводжувала корупційна складова. Напевно, не кожному практикуючому юристові буде по кишені отримання «свідоцтва адвоката».Чи є адвокати більш кваліфікованими? Відкрите питання. Історично склалося, що ті адвокати, які практикують сьогодні, отримали свідоцтво не через те, що вони, приміром, є більш кваліфікованими за інших юристів. Отримання ними свідоцтва переважно обумовлено тим, що вони практикують у галузі кримінального права, представляючи сторону захисту, де вже давно для представництва інтересів процесуальним законодавством вимагається наявність свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Крім того, вже зараз юридичні послуги, які надаються адвокатами, у декілька разів дорожчі за аналогічні послуги «вільних» юристів. «Монополія адвокатури», яка суттєво зменшить конкуренцію на ринку судової практики, одночасно спричинить підвищення вартості юридичних послуг. Якщо згадати нещодавнє підвищення ставок судового збору, то виникає закономірне питання щодо обмеження доступу до правосуддя. Вбачається, правосуддя незабаром стане доступним лише для обраних.

І нарешті, можна лише уявити, яка кількість правознавців захоче все ж отримати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Але чи не стане це приводом для підвищення рівня корумпованості (яка існує і зараз) органів, які задіяні в отриманні такого свідоцтва?

Таким чином, на сьогодні, перспектива введення «монополії адвокатів» на представництво є сумнівним покращенням у сфері здійснення правосуддя, яке викликає низку дискусійсеред як серед ініціаторів реформи, експертів судової системи, так і серед практикуючих юристів.Більшості адвокатів зиск з цього теж буде незначним, оскільки адвокати з кримінального права навряд чи «кинуться» практикувати у надто специфічних господарському, корпоративному чи податковому праві, де традиційно практикують корпоративні юристи, що працюють у юридичних компаніях. Можливо, в майбутньому така реформа і потрібна нашій країні, проте на даний момент вона є передчасною та не виконає тих функцій, які на неї покладені.

Враховуючи вищевикладене, конституційна реформа, яка торкнеться, в тому числі,і правосуддя, викликає сумніви щодо дійсного покращення судової системи, і, можливо, є лише імітацією добрих намірів парламентарів підвищити професійний рівень всіх учасників судового процесу.

Усі статті

 

 

Юридичні послуги Харків

Юридические консультации в Харькове "Інком ЮРЕК". Всі права захищені ©2014.